Михайлик Микола Олексійович народився 14 січня 1948 року у місті Жашків Черкаської області у робітничій сім’ї.
Трудову діяльність розпочав з вересня 1965 року в Жашківському міжколгоспбуді та на Жашківській дільниці Черкаського будівельно-монтажного управління «Облспоживспілка». У 1966 році вступив до Київського інженерно-будівельного інституту, який закінчив у 1973 році і отримав спеціальність «Промислове та цивільне будівництво». Поєднуючи роботу муляра у будівельному управлінні з навчанням, удосконалював професійну майстерність – опанував суміжні професії монтажника і стропальника. У 1966-1972 роках брав участь у будівництві об’єктів на житлових масивах Микільська Борщагівка, Сирець, Вітряні Гори та Куренівка.
Служив у лавах Радянської Армії. Після демобілізації присвоєно звання «лейтенант запасу».

З березня 1977 по травень 1981 роки як старший виконроб, головний інженер та виконуючий обов’язки начальника спеціалізованого ремонтно-будівельного управління спецуправління протизсувних підземних робіт зводив гідротехнічні протизсувні споруди, житлові будинки, інженерні мережі комплексу об’єктів музею-пам’ятника воїнам Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 рр. у м. Києві. З 1981 по серпень 1986 року обіймав посади головного інженера та начальника відділу капітального будівництва – займався будівництвом і технічним переозброєнням промислових об’єктів оборонного призначення. Із серпня 1986 року – головний технолог відділу капітального будівництва і благоустрою Української республіканської ради з туризму і екскурсій; із січня 1990 року – начальник управління капітального будівництва УРРТЕ. З грудня 1994 по січень 1999 року М.О. Михайлик працював у комерційних структурах заступником директора з розвитку матеріальної бази та будівництва. Із січня 1999 по серпень 2006 року, обіймаючи посади головного інженера та технічного директора низки будівельних підприємств, зводив житлові будинки на Подолі, на житлових масивах Позняки, Лівобережний, Оболонь, «Времена года», на вулицях Щорса, Фрунзе, Макіївській, 50-річчя Жовтня. З 2006 року є директором ТОВ «Декор-Вісак», яке належить до відомої в Україні корпорації «Столиця». До творчих здобутків цього колективу слід віднести будівництво храму різдва Христового на проспекті Героїв Сталінграда, 130, за проектом творчої майстерні «Вісак».

За 41 рік безперервного трудового стажу під керівництвом і за активної участі Миколи Олексійовича здано в експлуатацію близько 50 житлових будинків, а також чимало закладів соцкультпобуту – поліклініку, концертний зал, гуртожиток, дитячий садок, школу та інші об’єкти в місті Києві.
Одружений, має двох синів та внука.